Little Women

Усі чотири напрочуд різні. Джо непосидюча й хлопчакувата, вона вічно щось пише й прагне звершити щось велике. Мег тягнеться до затишку й гарних речей — і має збагнути, що́ насправді для неї важливе. Бет сором'язлива й закохана в музику, ніжне серце родини. Емі — марнославна, обдарована в мистецтві наймолодша, якій ще належить навчитися лагідності. А над усіма ними — Мармі, для якої куди важливіше, щоб її дівчата були щасливі й добрі, ніж багаті.

Поряд, у розкішному домі Лоуренсів, самотній хлопчина на ім'я Лорі чекає, щоб із ним заприятелювали, — і так і стається, коли Джо прослизає до бічної кімнати, тікаючи від танців, і застає там його, що теж ховається. Між двома будинками снують пікніки й довірливі розмови, таємні історії, подарунок у вигляді піаніно та перше освідчення, що похитує дбайливо збудований світ родини.

Олкотт веде цю оповідь у грайливих, театральних діалогах і листах, писаних голосом кожної із сестер, легко переходячи від жартів до тихого смутку. Але притягує тут щось простіше: вас впускають у родину, де сутужно з грішми, зате буяють почуття, і де дрібна справа дорослішання набуває справжньої ваги. Читачі повертаються до Маленьких жінок, щоб знову подорослішати разом із Джо та її сестрами й віднайти на сторінках власну непосидючість і ніжність.